Звіт VoxUkraine Про Голосування у Верховній Раді. Справжня Коаліція: Чи є «Самопоміч» Дисидентом?

Автори: Дмитро Остапчук, кандидат наук з економіки, Тимофій Милованов, професор Піттсбурзького Університету, співзасновник та член редакційної колегії VoxUkraine, та робоча група Rada Report Challenge VoxUkraine, що включає Наталію Шаповал та Ксенію Алеканкіну

Особлива подяка VoxUkraine iMoRe Індекс Моніторингу Реформ (Index for Monitoring of Reforms) за надання інформації щодо ранжування законів.

Особлива подяка народному депутатові Ганні Гопко за підтримку в реалізації проекту Rada Report Challenge.

Стаття також була опублікована на сайті Української Правди


В Україні новий президент, новий парламент та новий уряд, у яких багато нових облич. Парламент складається з восьми фракцій, причому більшості з представлених там партій ще рік тому не існувало.


Підсумок: в парламенті є згуртоване «ядро», яке займає однакову позицію у голосуваннях «за», «проти», «утримались» і т.д. Переважно фракція «Самопоміч» поділяє позицію цього «ядра», дуже рідко не підтримуючи лінію коаліції та голосуючи інакше. Це добрий знак, який означає, що парламент функціонує як ефективний орган державної влади і здатний вирішувати спірні питання та приймати закони.
До так званого ядра не входять деякі видатні громадські активісти, натомість, там є представники позакоаліційних партій, в тому числі з Опозиційного блоку. Це потенційно поганий знак, який може свідчити про дисидентство та невдоволення серед громадських активістів. До того ж, він може вказувати на «обмін підтримкою» з представниками великого капіталу та прихильниками попереднього режиму.
Деякі з народних обранців, які голосували за драконівські закони Януковича від 16 січня 2014 року, входять до згаданого ядра, деякі – ні. Таким чином, загальна картина є досить заплутаною, а не чорно-білою.

1. Методологія

Ми вибрали 20 законів (див. Таблицю 1). Список включає закони, прийняті на вимогу МВФ, закони, які отримали найвищу та найнижчу оцінки в рейтингу iMoRe (Індексу Моніторингу Реформ) у січні-лютому цього року, декілька популістських законів, зазначених у статті VoxUkraine, а також декілька ключових голосувань, таких як прийняття змін до закону «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та затвердження кандидатури Генерального прокурора України.

За даними голосувань за ці закони ми побудували графік. Точки на графіку – це народні депутати. Будь-які два депутати з’єднані один з одним, якщо їхні голосування корелюють більше, ніж на x%. Ми використали 3 граничні значення кореляції – 66%, 75% та 90%.

Нижче подано графіки, які ілюструють кореляції у парламенті.

Графіки побудовані за допомогою алгоритму Фрухтермана-Рейнгольда. Це силовий алгоритм, у якому розміщення точок на графіку визначається силами, які «стягують» зв’язки депутатів між собою та розривають ці зв’язки. «Стягування» виникає тільки між суміжними зв’язками, тоді як відштовхування – між кожною парою зв’язків.

Депутати з більшою кількістю зв’язків, тобто ті, чиї голосування корелюють з більшою кількістю інших депутатів, зображені у вигляді більших точок. Такі депутати – це проміжна ланка; іноді вони голосують з однією групою депутатів, а інколи з іншою.

Таблиця 1. Вибірка з 20 законів для схематичного аналізу зв’язків у Верховній Раді

Голосування
1264-1 Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням
1564 Проект Закону про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків
1577 Проект Закону про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України
2045 Проект Закону про внесення змін до статті 41 Закону України “Про акціонерні товариства” (щодо зниження відсоткової ставки для кворуму)
1071-Д Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу
1573 Проект Закону про реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці
1000 Проект Закону про Державний бюджет України на 2015 рік
1059 Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”
1610 Проект Закону “Про внесення змін до Закону України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті” щодо посилення захисту прав позичальників”
1086 Проект Закону “Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо удосконалення пенсійного забезпечення”
1567 Проект Закону про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації
1008 Проект Постанови про формування складу Кабінету Міністрів України
2084 Проект Постанови про надання згоди на призначення Президентом України Шокіна В.М. на посаду Генерального прокурора України
1863 Проект Закону про внесення змін до розділу VIІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці)
2147 Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік”
2209 Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України
2210 Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо посадових осіб контролюючих органів)
2211 Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України (щодо посадових осіб органів доходів і зборів)
2212 Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення
2213 Проект Закону про внесення змін до статей 165 і 252 Податкового кодексу України

2. “Ядро” Верховної Ради

Нижченаведені графіки складені для кореляції 66%, 75% та 90% відповідно (середнє значення показника кореляції для українського парламенту складає 74%).

Різні фракції позначено різними кольорами, як описано в легенді до першого графіка.

За умови 66% кореляції більшість парламенту гуртується в єдиний осередок – «ядро». Більшість депутатів «Опозиційного блоку» та «Волі народу» розміщені або на периферії «ядра», або за його межами. Те саме можна сказати й про кількох позафракційних депутатів. Усі фракції, які входять до складу коаліції, знаходяться всередині «ядра». Більше того, в «ядрі» розташована й фракція «Економічний розвиток», яка не входить до складу коаліції.

За умови 75% кореляції, «ядро» утримує свою міцну позицію, і тому другий графік дуже схожий на перший.

Для кореляції понад 90% бачимо, що близько 50% партії «Самопоміч» відокремлюються від «ядра». Проте її представники не наближаються ні до «Опозиційного блоку», ані до інших депутатів, які знаходяться за межами «ядра» при граничних значеннях 66% та 75%. Єдиний виняток – пані Суслова. Вона не голосує разом з партією «Самопоміч» і розміщена ближче до «Опозиційного блоку».

Декілька ключових депутатів президентського блоку також розташовані за межами «ядра»: С. Каплін, М. Наєм, С. Лещенко. Вони не приєднуються ані до «Самопомочі», ані до жодної іншої партії, а також не групуються один з одним.

81

Графік 1. Візуалізація голосувань Верховної Ради; візуалізація зв’язків, якщо кореляція складає понад 66%

82

Графік 2. Візуалізація зв’язків, якщо кореляція складає понад 75%

83

Графік 3. Візуалізація зв’язків, якщо кореляція складає понад 90%

Подальший аналіз проведений для графіка з граничним значенням кореляції 66%.

Деякі депутати голосують відповідно до партійної лінії, і їхні голосування корелюють з голосуваннями інших членів фракції. У межах однієї фракції може існувати кілька підгруп, які голосують разом, та подеколи неузгоджено з іншими членами фракції. Інші депутати «перемикають» свою прихильність і можуть проголосувати разом з іншими підгрупами в межах фракції або навіть всупереч політиці партії. Цей тип народних обранців можна визначити за більшою кількістю зв’язків на графіку.

Крім того, існують способи визначення депутатів, які пов’язані з різними підгрупами на графіку, які, як правило, голосують разом (фракції та підгрупи в межах фракцій). Один із таких способів – це міжгрупова центральність, яка демонструє важливість окремої точки для інших учасників мережі. А саме, цей параметр є вищим, коли депутат знаходиться на найкоротшому шляху між двома іншими депутатами. У додатку представлені значення центральності для всього парламенту.

У наступній таблиці наведено 12 представників з найвищими значеннями центральності. “Топ-три” – це Олег Мусій з БПП, Сергій Соболєв, “Самопоміч”, та Сергій Лабазюк, “Воля народу”.

Таблиця 2. Народні депутати з найвищими показниками центральності

ПІБ Партія/фракція Центральність
Мусій О.С. Блок Петра Порошенка 628,0
Соболєв Є.В. Самопоміч 356,3
Лабазюк С.П. Група “Воля Народу” 294,1
Нечаєв О.І. Опозиційний блок 294,1
Развадовський В.Й. Група “Воля Народу” 294,1
КаплінС.М. Блок Петра Порошенка 293,8
БалицькийЄ.В. Позафракційні 285,9
Богуслаєв В.О. Група “Воля Народу” 285,9
Бойко Ю.А. Опозиційний блок 285,9
Гіршфельд А.М. Група “Воля Народу” 285,9
Денисенко А.П. Позафракційні 285,9

3. Депутати, які голосували за закони Януковича від 16 січня 2014 року

У новому парламенті багато нових облич. Проте, деякі народні обранці працювали у Верховній Раді попереднього скликання. Багато хто з них голосував за диктаторські закони, ініційовані режимом Януковича, від 16 січня 2014 року, які суттєво обмежували права і свободи громадян та були прийняті з порушенням процедури.

На наступному графіку виділено депутатів, які підтримали «закони 16 січня». Як бачимо, декілька цих депутатів розташовані на периферії «ядра». Жодного з них немає в центрі «ядра», за винятком, можливо, О.Гереги. Отже, ці депутати відіграють активну, можливо маргінальну, і безумовно не домінуючу роль у функціонуванні парламенту.

84

Графік 4. Візуалізація голосувань Верховної Ради; візуалізація зв’язків, якщо кореляція складає понад 66%; кольором відзначено депутатів, що голосували за “закони 16 січня”

Tweet about this on TwitterShare on Google+Email this to someoneShare on FacebookShare on TumblrShare on LinkedIn